В адміністративному відношенні Біланівське родовище залізистих кварцитів розташовано в Кременчуцькому районі Полтавської області, в районі з/д платформи Білани, в 20 км на північний схід від Комсомольська та в 25 км на схід від Кременчука.
Родовище відкрито в результаті проведення Кременчуцькою геолого-розвідувальною експедицією пошукових робіт у 1970-1972 роках. У 1973-1974 роках виконано попередню розвідку, та в 1975-1979 роках – детальна розвідка до глибини 700 м. З 1981 по 1988 р. Кременчуцькою ГРЕ проведена дорозвідка залізистих кварцитів підсвит К23, К25і пачки К233 Біланівського родовища. На півдні Біланівське родовище межує з Єристівським, на півночі – з Галещинським родовищами.
Біланівське родовище є складовою частиною Кременчуцького залізорудного району, розташованого у північній осьовій частині Горіхово-Павлоградської шовної зони, розділяє Інгульський та Середньопридніпровський мегаблоки Українського щита.
У геологічній будові родовища та його флангів приймають участь докембрийські утворення суперкрустальних мезоархейської – конско-верховцевської та палеопротерозойської-криворожської серії, також гранитоїди дніпропетровського та кировоградського комплексів. На породах крісталічного фундаменту майже всюди залягає кора вивітрювання мезозойського віку. Вона перекрита пористими осадовими відкладеннями палеогена та четвертинної системи середньою потужністю 92 м.
Основною корисною копалиною Біланівського родовища є магнетитові залізні руди. У межах родовища виділяються чотири промислові рудні поклади залізистих кварцитів підсвит: К22, К25 та пачки К233. За своїм хіміко-мінералогічним складом вони підрозділяються на два основні різновиди: магнетитові та куммінгтоніт-магнетитові. Магнетитові кварцити у свою чергу діляться на два різновиди: червоно- та сіросмугасті.
Червоносмугасті магнетитові кварцити в максимальній кількості зустрічаються в нижній та верхній пачках підсвити К22, а також у верхній пачці підсвити К25та в нижній пачці підсвити К27.Мінеральний склад: кварц (40-60%), магнетит (25-60%), гематит (2-10%), куммінгтоніт (0-7%), зелений біотит до 6%, вторинний доломіт-анкерит (до 15%).Червоносмугасті магнетитові кварцити на родовищі найбільш багаті залізом. Середній вміст в них заліза загального становить 35,15-36,07%, магнетитового 27,06-28-24%, гематитового 3,4-3,5%, силікатного та карбонатного 3,99-4,26%.
Сіросмугасті магнетитові кварцити складають середню пачку підсвити К22і частково підсвит К25і К27. Мінералогічний склад: кварц (35-60%), магнетит (18-35%), куммінгтоніт (2-8%, іноді до 10-35%), рибекит (1-12%), зелений біотит (2-8%), безбарвна слюдка (1-2%), залізистий карбонат, переважно в тріщинах, (5-15%). В сіросмугастих магнетитових кварцитах середній вміст заліза загального складає 32,8%, магнетитового 24,0%, гематитового 2,45%, силікатного та карбонатного 5,7. Куммінгтоніт-магнетитові кварцити приурочені до підсвити К23. У підсвитах К25та К27вони утворюють невеликої потужності пласти та окремі пропластки. Мінералогічний склад: кварц (35-60%), куммінгтоніт (10-35%), зелений біотит (1-10%), вторинні – карбонат (3-15%), хлоріт (до 5%). Досить часто в породах зустрічається рибекіт та безбарвна слюда. Магнетит зосереджений , головним чином (до 75%), в рудних прошарках потужністю 1-3 мм, рідше до 5-6мм. Куммінгтоніт-магнетитові кварцити помітно менш рудоносні, у пачці К232 середній вміст заліза загального складає 25,57%, магнетитового – 15,51%. Оцінка достовірності проведена по різниці між результатами підрахунку запасів , раніше затверджених у Державній комісії по запасах корисних копалин СРСР, і підрахованими запасами в справжній роботі, у відповідності до вимог австрало-азіатської системи JORC.
Запаси залізистих кварцитів Біланівського родовища затверджені Державною комісією по запасах корисних копалин СРСР у 1979 році протоколом № 8366 у кількості:
| Корисна копалина | Рудні поклади | Од. вим. | Категорія запасів | |||||||
| А | В | А+В | С1 | А+В+С1 | С2 | |||||
| Залізисті кварцити | Балансові запаси | |||||||||
| К25 , К22, К233, К27 | тис. тонн | – | 336157 | 336157 | 1290658 | 1626815 | 37306 | |||
| В тому числі: магнетитові кварцити К25 , К22,К27 | тис. тонн | – | 269822 | 269822 | 809552 | 1079374 | 25679 | |||
| В тому числі: куммінгтоніто-магнетитові кварцити К233 | тис. тонн | – | 66335 | 66335 | 481106 | 547441 | 11627 | |||
| Забалансові запаси | ||||||||||
| К25 , К22 , К233, К27 | тис. тонн | – | – | – | 49507 | 49507 | 41684 | |||
| В тому числі: магнетитові кварцити К25 ,
К22, К27 |
тис. тонн | – | – | – | – | – | – | |||
| В тому числі: куммінгтоніто-магнетитові кварцити К233 | тыс. тонн | – | – | – | 49507 | 49507 | 41684 | |||
Галещинське родовище багатих залізних руд відкрито Кременчуцькою ГРЕ у 1950 році. В 1950-1956 роках Кременчуцькою ГРЕ було проведено геологорозвідувальні роботи з промислової оцінки родовища. В 1956 році при складанні остаточного звіту після завершення всього комплексу розвідувальних робіт , запаси руд родовища були затвердженні ДКЗ СРСР протоколом № 1551 від 25.12.1956 року. ТОВ «Біланівський ГЗК» має ліцензію на обробку багатих руд Галещинського родовища. В адміністративному відношенні Галещинське родовище розташовано в Кременчуцькому районі Полтавської області в 20 км на північний схід від Комсомольську та в 30 км на схід від Кременчука.
З метою більш повного висвітлення рудоносності Галещинського родовища Кременчуцькою ГРЕ у 1976-1983 роках виконано детальні пошуки, а потім у 1983-1991 роках попередня розвідка багатих залізних руд в інтервалі глибини 600-1500 м з оцінкою покладів з промислових категорій. В 1991 році Кременчуцькою ГРЕ складений « Звіт з попередньої розвідки Галещинського залізнорудного родовища в інтервалі глибин 600-1500 м». У геологоструктурному відношенні Кременчуцький залізорудний район є однією з ділянок північно-східного схилу Українського щита, у зоні його зчленування з Дніпровсько-Донецькою западиною. Основним структурним елементом на родовищі є Галещинська синкліналь. Протяжність її по простяганню перевищує 26 км. По всьому простяганню це однокрила складка, зі східним крилом. Падіння порід всюди західне під кутом 75-800. Рудне поле Галещинського родовища багатих залізних руд розташовується на східному крилі Галещинської синклиналії. Шарнір складки занурюється на північ під кутом 15-600. Ширина складки 1,3 км, простягання крил складки меридиональне. Рудні поклади Галещинського родовища утворюють вузьку смугу протяжністю майже 4 км. В геологічній будові родовища приймають участь два структурні яруси: нижній, що складається з докембрійських кристалічних порід , та верхній, складений осадовими породами мезозойського і кайнозойського віку. Загальна потужність пористих мезокайнозойських відкладень в межах родовища складає від 100 м до 295 м, в середньому 150 м, збільшуючись в південному напрямку. Основною корисною копалиною на Галещинськом родовищі є багаті залізні руди підсвити К22.. Залізисті кварцити підсвит К22, К23, К25, мають підлегле значення, тому що потребують попереднього збагачення. Згідно протоколу № 1551 від 25.12.1956 року вважати запаси окислених залізистих кварцитів, які вміщують поклади багатих залізних руд, забалансованими. Серед багатих руд з мінералогічного составу виділяються наступні природні різновиди руд:
Мартитові руди приурочені до червоносмугастих кварцитів підсвити К22. Руди темного кольору з синюватим відтінком, майже завжди в них проявляється тонка смугастість. В мінералогічному відношенні в рудах присутні мартит, залізна слюдка, гематит, кварц, глинисті мінерали, магнетит.
Хлоріт- мартитові руди являють собою смугасті утворення, рудні прошари чорного кольору чергуються з темно-зеленими хлорітовими прошарами. Дісперсногематіто-мартитові руди асоціюються з мартитовими сіросмугастими кварцитами і розвинені, переважно, в середній пачці підсвити К22, оруднення в підсвиті К21також представлено цими рудами, вони є переважаючими на родовищі. Головну роль у складі руд грають мартит та дісперсний гематіт (гідрогематіт), вміст мартита складає 70-80%, середній вміст гідрогематіта 10-20%, іноді підвищується до 30-40%. В якості домішок зустрічаються кварц, глинисті мінерали, гематіт, карбонати. Дісперсногематітові руди локалізовані ,переважно, в товщі підсвити К23, вони являють собою тонкошаруваті глиноподібні утворення вишнево- червоного кольору. В мінералогічному складі в рудах присутній пухкий тонкодісперсний гематіт, мартит, кварц та глинисті матеріали. Гематіт є головним мінералом, мартит – постійною і значною домішкою у гідрогематітових рудах, нерудні домішки в гідрогематітових рудах міститься завжди в помітній кількості. Карбонат-мартитові руди на глибоких горізонтах не зустрічались, розвинуті у північній частині родовища, безпосередньо під тріасовими відкладеннями. Характеризуються значною щільністю та міцністью, руди монолітні, без чітко висловленої шаруватості чи смугастості, темно-сірого кольору, рідше буро-чорна. У мінералогічном відношенні в рудах присутні мартит, магнетіт, карбонати, кварц, пірит, апатит, каоліні та гідроокисли заліза.
Запаси руд Галещинського родовища затверджені ДКЗ СРСР у 1956 році протоколом № 1551 в кількості:
| Корисна копалина | Рудні поклади | Од. вим. | Категорія запасів | ||||||
| А | В | А+В | С1 | А+В+С1 | С2 | ||||
| Руди, що не потребують збагачення | Балансові запаси | ||||||||
| Мартитові та гідрогематітові | тис. тонн | – | 59331 | 59331 | 180546 | 239877 | 28547 | ||
| В тому числі: мартенівські | тис. тонн | – | 31987 | 31987 | 53004 | 84991 | – | ||
| В тому числі: залізисті кварцити окислені | тис. тонн | – | – | – | – | – | – | ||
| Забалансовані запаси | |||||||||
| Мартитові та гідрогематитові | тис. тонн | – | – | – | – | – | – | ||
| В тому числі: мартенівські | тис. тонн | – | – | – | – | – | – | ||
| В тому числі: залізисті кварцити окислені | тис. тонн | – | 441625 | 441625 | 334215 | 775840 | – | ||
